Хвороба ніколи не буває до місця. Але особливо неприємно, якщо вона наздогнала під час перебування за кордоном. Перешкодою на шляху отримання кваліфікованої медичної допомоги може стати не тільки іноземну мову, але і незнання, до кого і куди звернутися.
Методи страхування
Ідеологія медичного обслуговування у Німеччині помітно відрізняється від російського, тому, якщо ви затрималися в країні на тривалий термін, потрібно передусім подбати про членство в медичній страховій компанії. Без страховки не можна влаштуватися на роботу або навчання.
У Німеччині паралельно діють дві системи страхування приватних осіб: державна (gesetzliche Krankenversicherung), до якої належать близько 89, 7% населення, і приватна (private Krankenversicherung) для осіб з високим рівнем доходу і індивідуальних підприємців. Обидві категорії представлені великим числом компаній-страховиків (Krankenkasse), причому вибирати і міняти їх можна абсолютно вільно. Слід звернути увагу, що при переході на приватну систему страхування повернутися до державної вже не можна.
Приватні каси пропонують своїм клієнтам більш прозору схему оплати рахунків, більш високу якість лікарської допомоги та скорочене час очікування прийому у фахівців (аж до пари днів замість декількох місяців).
Більшість кас пропонують сімейні пакети, в яких непрацюючі найближчі родичі (дружини або чоловіки) можуть бути застраховані на додаток до працюючого главі сімейства за вигідним тарифом. Дітей зазвичай включають в страховку батька або матері, і аж до повноліття вони користуються значними пільгами.
Багато німців комбінують державну страховку на загальну медичну допомогу з додатковими приватними страховками на певні види послуг, наприклад, стоматологію. Близько 13, 3 млн. чоловік в Німеччині мають окремі страховки на лікування зубів і протезування (Zahnzusatzversicherungen).
Запис до лікарів
Власник страхового поліса в принципі може домовитися про прийом в будь-якій лікарській практиці (Arztpraxis), просто подзвонивши по телефону. Тим не менш, багато фахівців бажають спочатку бачити напрямок від домашнього лікаря (Hausarzt).
Останній нагадує російського дільничного терапевта, проте, володіє розширеними повноваженнями. Прийом дітей і підлітків ведуть лікарі окремої категорії (Kinderarzt і Jugendmediziner).
Зазвичай німці при будь-якому нездужанні звертаються спочатку до домашнього лікаря, в завдання якого входить оцінити ризики і порадити, до якого фахівця далі слід звернутися. Таким чином, у Німеччині знижено навантаження на вузькопрофільних лікарів, яким не доводиться мати справу з величезними потоками пересічних пацієнтів з незначними проблемами.
Традиційно домашні лікарі у Німеччині неохоче беруть виклики додому, тому з'явитися в практику доведеться на своїх ногах, або викликати при необхідності медичний транспорт. Ця послуга іноді відшкодовується страховими компаніями, але частіше пов'язана з високими особистими витратами.
Вибрати домашнього лікаря можна незалежно від місця проживання. Змінити практику, можна за власним бажанням, без пояснення причин, тому пацієнти «голосують ногами». Дізнатися про рейтингу того чи іншого ескулапа можна на Інтернет-сервісах.
Особливості прийому
Кожний пацієнт, який домовився про прийом (Termin), повинен з'явитися до певного часу. Проте в залежності від завантаженості практики очікування може скласти від 10 хвилин до півтора годин.
У лікарів також є годинник вільного прийому (Sprechstunde), коли будь-хто може прийти в порядку живої черги. Однак на практиці такий візит може обернутися годинами очікування, тому радимо завжди обговорювати прийом заздалегідь по телефону, навіть якщо ви терміново хочете зайти в той же день. В екстрених випадках (Notfall) пацієнти можуть бути прийняті без черги, але це обернеться додатковими витратами.
На спілкування з лікарем, особливо домашніх, зазвичай відводиться не більше 15-20 хвилин. Зрозуміло, що за такий короткий час важко скласти детальне уявлення про проблему конкретного пацієнта, тому свої скарги треба формулювати дуже конкретно і при необхідності наполягати на призначенні до профільного лікаря.
Рецепти
Купити в німецькій аптеці без рецепту можна тільки дуже обмежений набір ліків, на рівні аспірину та активованого вугілля. Для всього іншого вам потрібно лікарське припис. Рецепти в Німеччині розрізняються по квітам:
- Червоний рецепт дозволяє придбати зазначені медикаменти безкоштовно протягом місяця. Витрати бере на себе державна каса, однак пацієнт зобов'язаний доплатити 5 євро за кожен рецепт.
- Зелений рецепт носить форму «рекомендації лікаря» та діє безстроково, але сплачувати його доведеться повністю самому. Тим не менш, його можна врахувати при подачі податкової декларації.
- Сині рецепти видаються тим, хто застрахований приватним чином. Вони діють 3 місяці.
- Жовтий рецепт, придатний лише протягом тижня, наказує сильнодіючі болезаспокійливі засоби.
Діти і підлітки користуються привілеєм безкоштовних рецептів аж до досягнення повноліття. Крім того, вони мають право на багато пільгові процедури і перевірки. Слід згадати, що багато страхові компанії пропонують клієнтам додаткові бонусні програми і безкоштовні послуги, наприклад, відвідування спортивних секцій, оздоровчих заходів і санаторіїв.
Текст: Тетяна Ісаєва