Свята 6 лютого

День Вайтанги в Новій Зеландії

6 лютого відзначають національний день Нової Зеландії. У далекому 1840 році на узбережжі річки Вайтангі, британцями і маорі підписали між собою Договір Вайтанги. Цей договір, назавжди розсіяв тертя між населенням маорі і новими європейськими поселенцями. За історичними даними відомо, що в кінці 19 століття на території Нової Зеландії велася брудна торгівля і беззаконна купівля-продаж земель. Серйозну конкуренцію складали французькі іммігранти. Британська імперія обіцяла розібратися з беззаконням і повернути маорі їх законну землю, і зрівняти у повноваженнях з британцями. Натомість, маорі було запропонували прийняти Великобританське підданство. Договір, який включав ці пропозиції, підписали 6 лютого 1840 року Вільям Хобсон, перший губернатор Нової Зеландії, який представляв інтереси Британської корони, і вожді маорі. У 1840 році Нова Зеландія вже офіційно була в складі Британської імперії. Спочатку текст цього договору склали англійською мовою, а потім перевели на маорійські. Похибка в перекладі і відсутність великої кількості юридичних та державної термінології в мові маорі викликали великі розбіжності у тлумаченні встановлених цим договором прав. Ще цей договір не був прийнятий одноголосно, деякий вожді маорі відмовилися його підписувати. Досі існую тертя і розбіжності з приводу підписання того договору, але незважаючи на це день Вайтанги відзначають по всій країні. На святі проводять різні концерти, презентації культурної спадщини людей маорі, красиві виставки та різноманітні ігри. Саме грандіозне святкування відбувається на узбережжі Вайтанги. Рано вранці 6 лютого проводять церемонію підняття прапора Нової Зеландії. Розігрується сценка підписання договору. Після того як висловлені всі вступні промови, починається святкування. У цей день можна відвідати музей, побачити народні танці, послухати чудову музику, побачити і взяти участь у традиційних обрядових церемоніях маорі.

6 лютого в народному календарі

Аксиньин день, Ксенія-полузимница

6 лютого вшановували пам'ять Ксенії Міласської, вона була християнською святою, яку почитала православна церква в лику святих. Ксенія вирішила присвятити своє існування Бога, прийняти обітницю безшлюбності, прийнявши таке рішення, вона покинула Рим і вирушив на острів Кос. Прибувши на місце, Ксенія прийняла постриг, минуло небагато часу, і навколо неї утворилася ціла чернеча громада. Відомо, що свята вела аскетичне існування, у всьому собі відмовляла. Наші предки, які жили в північних губерніях, помітили, що в Аксиньин день зима підходила до середини, тому святу назвали таким прізвиськом. Вважалося, що до цієї пори вже повинна бути з'їдена половина зимового запасу хліба. Селяни говорили: «Полузимница навпіл, та не рівно ділить зиму — до весни мужику важче». В цей день мали місце «економічні» прикмети: селяни ретельно перевіряли ціни на хліб. Якщо зерно на базарі стає дешевше, люди знали, що буде багатий урожай. Ще говорили, якщо на полузимницу низька ціна на хліб, то до нового врожаю вона вже не підніметься. Були й інші прийоми ворожіння. Потрібно було зважити коровай ввечері і найближчим вранці. Якщо за ніч хліб зменшити свою вагу, значить, ціна на нього знизиться і навпаки. Ця традиція була на півночі. На півдні був інший звичай: житній хліб також залишали на цілу ніч, а вранці треба було подивитися на нього. Якщо хліба здавалося більше, ніж спочатку було, можна чекати хорошого урожаю в літній період. Аксиньин день називали також весноуказчиком. Вважалося, що погода цього дня відповідала погоді усієї весни.

Історичні події 6 лютого

6 лютого 1626 року Людовик XIII підписав указ про заборону у Франції дуелей

Франція XVI-XVII століть являла собою своєрідну арену межсословной боротьби, яка виражалася в поєдинках на шпагах – дуелях. У цей історичний період у країні відбувалося так зване «розмивання станових кордонів, дворянська «каста» активно асимілювалася з військовими, духовенством і черню. Але, не дивлячись на перші передумови формування французького громадянського суспільства, стародавні традиції і засади все ще брали верх, особливо це стосувалося дворянського суспільства, в якому принципи честі і гідності стояли понад усе. Природно, що при зіткненні різних соціальних спільнот, відбувалися так звані міжкласові сутички, які виражалися в збройних вуличних зіткненнях. Дуель могли спровокувати як особливо серйозні причини, такі як кровна помста, самооборона або захист жінки або дитини, ревнощі, так і абсолютно нешкідливі, такі як образливе слово, не зрозумілий жест або непонравившейся погляд. У світогляді молоді тієї епохи панував стереотип, що тільки дуеллю можна психологічно затвердити себе як особистість і піднятися вгору по соціальних і кар'єрних сходах. До того ж дуелі найчастіше відбувалися на ґрунті ревнощів, і переможець за негласним правилом був першим претендентом на серце жінки. Смертельні результати поєдинків були повсякденним явищем для Франції того часу. З початку XVII століття у Франції багато разів видавалися різні заборони на проведення дуелей, однак вони не давали вагомих результатів. Кінець дуэлям поклав Кардинал Франції Ришельє, він склав указ про заборону дуелей, документ підписав король Людовик. У ньому наказувалося карати тих хто спровокував дуель, а тих хто піддався на провокацію, позбавляти всіх посад, пенсій та інших королівських милостей.

6 лютого 1886 Німецький хімік Клеменс Вінклер відкрив германій

6 лютого 1886 року німецький хімік Клеменс Винкле, аналізуючи аргиродитный мінерал, відкрив новий хімічний елемент. Вчений вирішив назвати новий елемент на честь своєї держави – «германієм». Великий Мендилеев був абсолютно згоден з цим відкриттям і з таким рішенням. Менделєєв назвав відкриття «німеччина» вінцем його періодичної системи. Після відкриття підтримки Винкле, Менделєєвим, доля нового хімічного елемента була вирішена, він назавжди увійшов в періодичну систему хімічних елементів Менделєєва. Два видатних вчених вели активне листування до самої смерті і були близькими товаришами і соратниками по науці. Пізніше стало ясно, що «германій» є найважливішим елементом, що сприяє розвитку науково-технічного прогресу. В майбутньому «германій» як напівпровідник став використовуватися при виробництві схем для радіо і телеапаратури, лічильно-обчислювальної техніки і вимірювальних пристроїв. Вже в наш час були відкриті імунологічні властивості «німеччина», в результаті цього елемент може боротися з онкологічними захворюваннями. Крім того, він приносить у всі тканини і органи людського організму – кисень.

6 лютого 1900 вперше передано радіосигнал про лихо на морі

7 травня 1895 року видатний російський фізик і винахідник Олександр Попов, показав в дії створений ним прилад і названий «грозоотметчиком». У завдання приладу входила реєстрація електромагнітного хвилювання. В історії науки і техніки, апарат Попова вважається першим своєрідним радіоприймачем, здатним здійснювати бездротову телеграфию. В 1897 році за допомогою приладу бездротовий телеграфного зв'язку, Попов зумів здійснити передачу телеграфних повідомлень між береговою військово-морською базою і військовим кораблем. Тріумфом системи Попова можна вважати інцидент, що стався взимку 1899 року, коли російський військовий корабель «Генерал-адмірал Апраксин» натрапив на підводні рифи, поблизу острова Гогланд, що біля берегів Фінляндії. Для організації рятувальної операції була потрібна надійна і чітка зв'язок. Провідна телеграфна лінія в цьому випадку, не могла допомогти потрапившим в морякам, було прийнято рішення про залучення до операції бездротовий телеграфний апарат Попова. До 6 лютого 1900 року команді рятувальників вдалося встановити постійну надійну радиотелеграфную зв'язок. В цей же час в море терпіли лихо рибалок, які дрейфували на відірваній від льодовика крижині, врятувати їх могло тільки вчасно підійшло судно. Попов зумів передати радіотелеграфне повідомлення на криголам «Єрмак», судно відразу ж вийшло в море – рибалки були врятовані. У квітні 1900 року броненосець «Апраксин», був звільнений з «кам'яного полону», а бездротовий телеграф Попова був прийнятий для потреб флоту.

6 лютого 1927 у Парижі дебютував 10-річний геніальний скрипаль Ієгуді Менухін

У XX столітті світ бачив багато великих скрипалів, піаністів та вокалістів. Однак ми зупинимося на унікальному хлопчика, Ієгуді Менухіна. Він став великим скрипалем ще будучи дитиною. Інвалід від народження (аномально вкорочені шпалери верхні кінцівки), він довів, що головне для людини не фізичні ідеальні форми, а глибокий і потужний духовний світ. Народився Ієгуді Менухін в Нью-Йорку двадцять другого квітня 1916 року, в єврейській родині. Його сім'я емігрувала до США, від російської смути яка назрівала в початку 20-го століття. Хлопчик став грати на скрипці вже в 3 роки, його навчали музиканти Л. Персінгер, А. Буш, Д. Енеску. У 8 років він заробив свої перші гроші – 200 доларів, вигравши один з музичних конкурсів. Незабаром його гонорари стали обчислюватися десятками і сотнями тисяч доларів. Люди йшли на його концерти, тому, що це був не просто геніальний скрипаль, це був самородок і вундеркінд. Незабаром сім'я переїхала в Париж, де для хлопчика були організовані грандіозні концерти в Європі Ієгуді, знайшов свою славу, і тріумф. Протягом усього життя великий скрипаль і диригент багато подорожував і гастролював, він побував практично у всіх країнах світу і скрізь його визнавали генієм. За ініціативою Ієгуді в багатьох країнах організовувалися музичні конкурси та музичні школи для обдарованих дітей. Про життя великого скрипаля і диригента був знятий фільм - «Ієгуді Менухін – скрипаль століття».

6 лютого 2004 року теракт у московському метро

Теракт у московському метро, здійснений терористом смертником, 06.02.2004 року. За версією слідства, теракт скоїв якийсь Анзор Іжаев, уродженець північного Кавказу. Він зумів пронести майже 4 кг вибухового пристрою, в один з вагонів поїзда, терорист буквально був оповитий мішками з вибуховою речовиною. Детонатор був розташований у нього на поясі і приводився в дію вручну. В результаті вибуху загинуло 41 людина, ще 250 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Як з'ясувало слідство Іжаев, прибув до Москви на автобусі, під виглядом торговця. Так само з'ясувалося, що терористові допомагав російський спільник, який прийняв іслам і палко підтримував ідеї священного джихаду. Як з'ясувало подальше розслідування, у групі російських переродженців складалося ще кілька людей, які активно допомагали в організації і здійсненні теракту в метро. Всі посібники Ижаева, заарештовані і віддані суду, всі засуджені до довічного ув'язнення. Після теракту в 2004 році, в Москві та інших великих містах Росії, стала діяти спеціальна антитерористична програма, яка передбачала створення централізованої мережі цілодобового відеоспостереження. Крім того, на станціях метро використовуються датчики диму, металодетектори і системи рентгенконтроля. У Москві створено надзвичайний центр по боротьбі з терактами. Всі вагони поїздів метрополітену обладнані відеоспостереженням і металлодатчиками.

6 лютого народилися

Микола Зелінський (6 лютого 1861 — 31 липня 1953), російський хімік

Микола Дмитрович Зелінський народився 6 лютого в Тирасполі, в сім'ї дворян. Ще в дитинстві його батьки померли від сухот, і хлопця виховувала бабуся. Хімія стала цікава Миколі в 10 років. Вчився він спеціалізації органічна хімія, Микола закінчив університет з відзнакою в 1884 році і його залишили на кафедрі хімічної. Зелінський перебував на стажуванні в Німеччині, там, в результаті хімічних дослідів він зміг отримати отруйний газ іприт, однак він сам постраждав від нього. Пізніше Зелінський працював викладачем у Новоросійському університеті, і при цьому продовжував наукові дослідження. Микола захистив докторську дисертацію. У 1893 році він переїхав жити до Москви. Там він опублікував понад 300 наукових робіт, Зелінський вперше відкрив дохідливий метод як виділити альфа-амінокислоти, розтлумачив схему реакції, йому вдалося отримати різні амінокислоти. Микола Зелінський - автор термічного крекінгу нафти. Зелінський в 1912 році переїхав до Петербурга. Під час I світової війни Микола продовжував досліджувати нафту, підвищив відсоток виходу толуолу, це мало велике значення у виготовленні вибухових речовин. Зелінським розроблений вугільний протигаз, який є захистом від отруйних речовин, його в 1916 році запустили у виробництво. Зелінський був почесним членом Московського товариства випробувачів природи, три рази був лауреатом Державної премії СРСР. Відомо, що в 1945 році Миколі Зелінському присудили звання Героя Соціалістичної Праці.

Рональд Рейган (6 лютого 1911 — 6 червня 2004), 40-й президент США (1981-1989), видатний державний і політичний діяч

Рональд Вілсон Рейган народився 06.02.1911 року в штаті Іллінойс, у звичайній робітничій сім'ї. За даними істориків сім'я Рейганов виходить від ірландських, шотландських і англійських переселенців. Дитинство і юність Рональд провів на вулицях дрібних містечок і селищ штату Іллінойс. Цей регіон США було малорозвиненим і глухуватим штатом, тут молодий Рейган засвоїв, що людина сама кує своє щастя, тут же йому з'явилась певна опозиційність до центрального уряду. У 1932 році Рональд з відзнакою закінчив коледж і отримав професію бакалавра-мистецтвознавця. Після навчання Рональд починає працювати спортивним коментатором не великий радіокомпанії. У нього добре виходить, коментувати спортивні події, відкриваються його ораторські здібності. Незабаром його запрошують на роботу в більш велику радіо компанію NBC. У 1937 році Рональд вирішив спробувати щастя в Голлівуді, спочатку він працює на різних не значних роботах, але потім його стали запрошувати зніматися в масовці і в епізодах, ну а далі були і головні ролі майбутнього президента. Під час війни його не призвали на військову службу за причини слабкого зору. У 1966 році Рейган був обраний губернатором штату Каліфорнія. У 1968 і 1976 роках Рейган брав участь у президентських перегонах, однак програв їх. І нарешті, в 1980 році, вже досить літній Рейган (69 років), обирається президентом США. Реформи і перетворення, здійснені Рейганом, у всіх сферах життя американського держави, дали потужний поштовх у розвитку американської держави, саме при Рейгані США стає воістину великою державою.

Алла Тарасова (6 лютого 1898 — 5 квітня 1973), видатна радянська актриса театру і кіно

Про актрисі говорили як про велику, вже при житті. Більше п'ятдесяти років велика актриса грала на сцені художнього театру в Москві. З початку 30-х років кожна її робота-це визначна подія в історії театрального мистецтва. Алла Костянтинівна Тарасова з'явилася на світ 06.02.1898 року на Україні, в Києві, у родині медиків. Її батько був знаменитим Київським лікарем і професором медицини. Закінчила Київську жіночу гімназію. З 1916 року, Тарасова провідна актриса Мхату, вона була великою ученицею, великого Станіславського. Вона зіграла десятки видатних театральних ролей, її покликанням був саме театр, в кіно актрисі не дуже пощастило. Вона зіграла не більше десяти кіно-ролей, найвідомішими з них стали: імператриця Катерина, дружина імператора Петра, у фільмі «Петро Перший», Кручиніна у фільмі «Без вини винуваті». Тарасова в більшій мірі була драматичною актрисою, проте могла грати і комедійні ролі, але більше все ж любила драму. У театральних колах вона користувалася величезною популярністю і авторитетом і не дивлячись на те, що Тарасова мало знімалася в кіно, її знав увесь Радянський Союз. Померла велика актриса в Москві в 1973 році.

Поль Брегг (6 лютого 1895 — 7 грудня 1976), американський натуропат і дієтолог, автор книги «Чудо голодування»

Поль Брегг народився 06.02.1895 року в США. Після закінчення школи, Поль три роки служив у армії, а потім поїхав жити в Нью-Йорк, де він одружився на Ниві Парнин, від їх союзу народилися дві дочки. Незабаром сім'я переїхала в Індіанаполіс, де Брегг працював в страховій компанії, рядовим агентом. Через кілька років Брегг повертається на Схід США, де примикає до молодіжного руху Християнського союзу, паралельно працює в школах викладачем фізичної культури. У 1929 році Брегг розробляє власну систему здорового способу життя і починає їздити по країні зі своїми лекціями. Світову популярність Бреггом принесла книга «Чудо голодування». Брегг стверджував, що людина в середньому має прожити 120 років. В основі його вчення про здоровий спосіб життя, стояли принципи здорового харчування, сироїдіння та розвантажувальні голодні дні. Брегг вважав, що короткі голодування, чудесним чином впливають на організм людини: очищають його, омолоджують і рятують від хвороб. Брегг був затятим противником прийому в їжу солі, а замість звичайної води, натуропат радив приймати тільки дистильовану воду. Не обходив стороною він і здорове харчування, яке повинно було складатися на 60% з овочів і фруктів. Своїх клієнтів Брегг навчав оздоровчої гімнастики та правильному диханню. У Росії, на підставі навчання Брегга, була розроблена РДТ (розвантажувально-дієтична терапія), введена професором Ніколаєвим.

Олександр Єфімов (6 лютого 1923 — 31 серпня 2012), радянський воєначальник, Маршал авіації, Герой СРСР

Народився 6 лютого 1923 року у Воронезькій області, в родині залізничників. Дитинство і юність Саші пройшли в містечку Міллерово. У 1942 році Олександр закінчив Луганську авіашколу, після чого відразу ж пішов на фронт. До кінця війни Єфімов став командиром особливої штурмової ескадрильї. За роки війни Він здійснив понад двісті бойових вильотів і знищив більше 85 німецьких літаків. Єфімов був талановитим льотчиком, він відмінно і керував винищувачем, і штурмовиком, і бомбардувальником. За відвагу в боях, був двічі нагороджений званням Героя Радянського Союзу. В його рідному місті, маршалу встановлено пам'ятник. Після війни Олександр Миколайович закінчив Військово-повітряну академію, а потім і академію генерального штабу. За півстоліття військової служби Олександр Миколайович дослужився до Головкому ВПС СРСР і заступник міністра оборони СРСР. У 1975 році Єфімова було присвоєно звання Маршала. Так само Олександр Миколайович займався викладацькою діяльністю і був професором і академіком військової Академії авіації. У 1993 році пішов у відставку і зайнявся громадською діяльністю. Очолював ряд ветеранських організацій, активно підтримував патріотичні погляди на розвиток Росії, президента Путіна. Помер на 90-му році життя.

Іменини 6 лютого

Володимир, Катерина, Климент, Макар, Федір